Приповідка про жінку

за приповідкою Лемуела (Приповідки, гл. 31, ст. 10-31)

10. Цнотливу жінку — чи її хто знайде?
Ціна її — над перли веселкові!
11. І серце її мужа буде раде,
і буде він з прибутком і в любові!

12. Така жона, допоки її віку,
не зло — лише добро творить роками.
13. Про льон та вовну дбає чоловіку,
працює радо власними руками.

14. Привозить іздалека хліб насущний,
мов ті купці по морю чи пустині.
15. Уставши вдосвіта сніданок запахущий
зготує всім, дасть пай своїм слугиням.

16. Нагледівши, придбає добре поле
й руками власними там виноград розводить.
17. Затим свій стан тісніш вона обгорне
й береться знову жваво до роботи.

18. Милує зір цвітіння її праці,
бо й ніччю в її вікнах світло видко.
19. З куделі в’ється волокно між пальці,
в танку кружляють веретено й нитка.

20. Долоню для убогого розтулить,
нужденному подасть руки надію.
21. Ні сніг, ні холод її хаті не дошкулить,
бо одіж має вся сім’я подвійну.

22. Собі готує ніжні покривала,
з порфір, з тонкого льону одіж має.
23. Шанують її мужа, щиро хвалять,
як він з очільниками краю засідає.

24. Тче полотно тонке вона на продаж,
за пояси купець їй платить сріблом.
25. Її і сила, й гідність — її одіж,
і день прийдешній стріне вона сміхом.

26. Устами мудрими собі надбала слави,
науку добру промовляє діва.
27. Пильнує оком всі домашні справи,
не впоравшись, не знає їсти хліба.

28. Її щоранку величають діти,
і її муж їй похвалу співає.
29. Цнотливих дів було багато в світі,
та ти собою всіх переважаєш.

30. Краса оманлива, і врода — марна;
хвали достойна та, що вірить в Бога!
31. Лиш дайте їй, чого вона надбала,
і возвеличать її справи за порогом.

14 січня 2008 р.

Приповідка про жінкуПоэзия

Приповідка про жінку
Поэзия